Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2012 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 16.03.2012
╤СТОР╤Я ВИНИКНЕННЯ ВЕЛОСИПЕДА

УВАГА: КОНКУРС!
«МЕН╤ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО...»
До 13-р╕ччя кримсько╖ дитячо╖ газети «Джерельце» п╕д Шевченковим гаслом «Мен╕ тринадцятий минало...» оголошу╓ться творчий конкурс серед юних читач╕в — школяр╕в Криму ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни. Надсилайте на адресу редакц╕╖ (звичайною або електронною поштою) ваш╕ л╕тературн╕, поетичн╕, публ╕цистичн╕ твори — на будь-як╕ теми, як╕ могли б бути надрукованими в дитяч╕й газет╕. Компетентне жур╕, яке очолю╓ незм╕нний шеф-редактор «Джерельця» Данило Андр╕йович Кононенко, оц╕нить ╕ в╕дбере кращ╕ творч╕ доробки, автори яких отримають шанс вибороти суперприз та ╕нш╕ нагороди!
Кр╕м творчих завдань, будуть й ц╕лком конкретн╕, за як╕ нараховуватимуться додатков╕ бали. Ось два з них:
— КОЛИ ВИЙШОВ ПЕРШИЙ НОМЕР «ДЖЕРЕЛЬЦЯ»?
— ХТО, НА ВАШУ ДУМКУ, НАДАВ ДЛЯ ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ У «ДЖЕРЕЛЬЦ╤» ЦЕЙ ГОЛОВНИЙ ПРИЗ — ВЕЛОСИПЕД?
Чека╓мо на ваш╕ в╕дпов╕д╕, в╕рш╕, опов╕дання, репортаж╕, новели, статт╕. Твор╕ть! Дерзайте! Перемагайте!

***

Любе «Джерельце»! З новим днем будь здорове! Дяку╓мо тоб╕ за оголошений конкурс. Та й стимул заворожуючий!
Ми перечитали вс╕ над╕слан╕ твори, присвячен╕ головному призу. ╤ що дивно, що в нас обох (ми не змовлялись) виникла одна ╕дея: заглибитись в ╕стор╕ю створення велосипеда. Тепер ми розум╕╓мо, що, мабуть, цьому посприяла одна вправа з п╕дручника, яку ми опрацьовували на уроц╕.
Вс╕м учасникам конкурсу бажа╓мо усп╕х╕в!
З найкращими побажаннями,

В╕ка МАХ╤НА ╕ Л╕за МУЛЮКБА╢ВА,
учениц╕ 7-го класу Славн╕всько╖ ЗОШ ╤-╤╤╤ ступен╕в Роздольненського району


НА КОНКУРС!
╤СТОР╤Я ВИНИКНЕННЯ ВЕЛОСИПЕДА

Велосипед... Катання на велосипед╕ — це чудовий спос╕б провести в╕льний час ╕з користю для здоров’я.
Французи стверджують, що першу конструкц╕ю, яка нагадувала велосипед, вигадав М. де Серве у 1790 роц╕, з’╓днавши два колеса рамою. ╥хати на такому велосипед╕-самокат╕ можна було т╕льки вперед, н╕куди не повертаючи ╕ в╕дштовхуватися в╕д земл╕ ногами.  Але винах╕дником велосипеда вважа╓ться К. Ф. Драйз, який у 1815 роц╕ вигадав таку саму конструкц╕ю. Педальний прив╕д, незалежно один в╕д одного, вигадали два н╕мецьких механ╕ки Г. М╕л╕ус (1844) ╕ Ф. М. Ф╕шер (1853). У 1861 р. почала роботу перша майстерня з виготовлення «б╕цикл╕в» або, ╕накше, «велосипед╕в» — так називали ц╕ нов╕ машини. У 1870-х роках була винайдена ланцюгова передача на задн╓ колесо, пот╕м — кулькоп╕дшипники, а коли у 1889 роц╕ Дж. Данлог розробив надувн╕ шини, велосипед став дуже нагадувати сучасний. Почалось промислове виготовлення велосипед╕в. У багатьох кра╖нах любител╕ велосипедно╖ ╖зди, об’╓днавшись у товариства, нав╕ть примусили держави привести до ладу шляхи, — щоб по них було зручно кататися.
Зараз велосипед — найпопулярн╕ший транспорт у св╕т╕. ╥здити на ньому дуже легко, в╕н не залежить в╕д джерел енерг╕╖ ╕ не забрудню╓ навколишн╕й св╕т. Катання на велосипед╕ забезпечу╓ активний ╕ здоровий в╕дпочинок. До того ж, велосипед — дуже зручний р╕зновид м╕ського транспорту.

Л╕за МУЛЮКБА╢ВА

ВЕЛОСИПЕДНИЙ СПОРТ

Велосипед (в╕д лат. velox — швидкий ╕ pedis — нога) — дво- чи р╕дше трикол╕сна машина для пересування з приводом в╕д 2-х педалей через ланцюгову передачу. В╕др╕зняють велосипеди дорожн╕ для дорослих, п╕дл╕тк╕в, д╕тей (у тому числ╕ складн╕), спортивн╕ (у тому числ╕ тандеми), спец╕альн╕ (грузов╕, цирков╕, велоколяски та ╕н.). Велосипед з двигуном внутр╕шнього згорання називають мопедом.
Велосипедний спорт зародився в ╢вроп╕ з 1868 року. Чемп╕онати св╕ту на треку почали проводитися з 1893 р., на шосе — з 1921, у зачинених прим╕щеннях — з 1929, по кросу — з 1950-х рок╕в.
Велогонка св╕ту, багатоденне м╕жнародне змагання велосипедист╕в по маршруту Варшава — Берл╕н — Прага проводилась щор╕чно з 1948 року редакц╕ями газет «Трибуна люду», «Нойес Дойчланд» ╕ «Руде право». У 1985-1986 роках проводилось це змагання по територ╕╖ колишнього СРСР редакц╕╓ю газети «Правда». Середн╓ число учасник╕в було близько ста. У командному зал╕ку найб╕льше (двадцять раз╕в) перемагали радянськ╕ велосипедисти. В особистому зал╕ку — поляк Р. Шурковський (1970-1971, 1973, 1975 роки). Серед радянських гонщик╕в — С.  Сухорученков (1979, 1984 роки).
Тепер ми зна╓мо набагато б╕льше про велосипед, велосипедний спорт та в╕дом╕ велогонки св╕ту.

В╕ктор╕я МАХ╤НА

Велоновини
МЕР КИ╢ВА МА╢ НАМ╤Р ПЕРЕС╤СТИ НА ВЕЛОСИПЕД

Голова столично╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ Олександр Попов сказав, що ╖здитиме на роботу на велосипед╕. Таку заяву в╕н зробив нещодавно журнал╕стам, — пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. За словами О. Попова, под╕бна практика ╕сну╓ в багатьох кра╖нах св╕ту, де чиновники ╖здять на роботу на велосипедах. Попов нагадав, що у столиц╕ зараз реал╕зову╓ться програма з╕ створення велосипедних дор╕жок. Тому, вважа╓ в╕н, незабаром ╕ в Укра╖н╕ держпосадовц╕ пересядуть на велосипеди. «Я сам ╕з задоволенням сяду на велосипед», — зазначив О. Попов.

У ТЕРНОПОЛ╤ РОЗРОБЛЕНО ВЕЛОСИПЕДНУ СТРАТЕГ╤Ю

У Тернопол╕ розроблено концепц╕ю розвитку велосипедно╖ ╕нфраструктури м╕ста на 2011-2016 роки. Як пов╕домили кореспонденту УН╤АН у прес-служб╕ м╕сько╖ ради, документом передбачено буд╕вництво дор╕жок для про╖зду велосипед╕в у паркових зонах м╕ста та довкола Терноп╕льського озера. Заплановано, що цими дор╕жками також зможуть пересуватися на ╕нвал╕дних в╕зках люди з особливими потребами.
Окр╕м цього, в контекст╕ п╕дготовки до проведення чемп╕онату ╢вропи з футболу 2012 року прийнято р╕шення по╓днати веломережу м╕ста ╕з дорогами област╕. В╕дпов╕дно передбачено, що п╕д час буд╕вництва та реконструкц╕╖ автомоб╕льних дор╕г област╕ буде облаштовано п╕шох╕дн╕ та велосипедн╕ дор╕жки. На сьогодн╕ вже збудовано понад 5 км таких дор╕жок вздовж автомоб╕льних дор╕г на п╕д’╖здах до Тернополя.

╢ВПАТОР╤Я — ВЕЛОКУРОРТ!

В ╢впатор╕╖ було в╕дзначено «День без машин». Цього дня було обмежено рух автомоб╕л╕в, а вс╕м вод╕ям запропонували долучитися до акц╕╖: пройтися п╕шки або перес╕сти на велосипед чи трамвай.  Нав╕ть м╕ський голова ╢впатор╕╖ Андр╕й Даниленко разом з чотирикратним чемп╕оном св╕ту з велоспорту В╕ктором Биковим ╕ 146-ма службовцями м╕сько╖ ради перес╕ли на велосипеди!
В м╕ст╕ розроблена концепц╕я розвитку велоруху. На думку ╓впатор╕йських фах╕вц╕в, рель╓ф м╕ста-курорта ╕деально п╕дходить для по╖здок на велосипед╕. В рамках реал╕зац╕╖ проекту передбачено створення велодор╕жок та велопарковок, обладнання веломаршрут╕в, щоб розвантажити приморське м╕сто в╕д зайвого автотранспорту ╕ покращити його еколог╕ю.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2012 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10056

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков