Версiя для друку Обговорити в форумi

59 років минуло з часу жахливої сталінської депортації кримськотатарського народу, але і сьогодні кожен третій етнічний кримський татарин ще не повернувся на батьківщину. І цього року трагічна дата депортації - 18 травня відзначалась кримськотатарською громадою не лише скорботою по загиблих в засланні співвітизниках, а й супроводжувалась вимогами про відновлення прав репатріантів, які, на жаль, щодалі стають звичними.
На скорботному всекримському мітингу, що за традицією щорічно проводиться на центральній площі Сімферополя, нині зібралося понад 10 тисяч представників кримськотатарського народу. На  транспарантах - вимоги про відновлення національно-територіальної автономії, надання гарантованого представництва кримських татар у всіх органах влади і рівного статусу кримськотатарській мові з державною в АРК, а також про справедливе проведення земельної реформи тощо. Однак загальна атмосфера цього заходу значно пом'якшилась, позбулась колишнього радикалізму. Воно і зрозуміло, адже нині всі гілки кримської влади повернулись, як мовиться, обличчям до проблем репатріантів. Та й присутність на мітингу відповідальних осіб центральної і кримської влади, і запальний виступ прем'єр-міністра уряду АРК Сергія Куницина навертали людей до діалогу, співпраці та міжнаціонального порозуміння.
Зміни на краще помітили і київські гості - справжні друзі кримськотатарського народу, які ніколи не стояли осторонь його проблем. На думку експерта Українського відділення Міжнародного фонду "Відродження", професора і великого знавця проблем міжнаціональних взаємин Юрія Білухи, на загальнодержавному і республіканському рівнях посилилась увага до процесів облаштування депортованого народу. За три останні роки в п'ять разів збільшилось фінансування програм соціальної адаптації репатріантів. Якщо цей рівень збережеться протягом чотирьох - п'яти років, то головні питання в цьому напрямку можуть бути вирішені.
Надалі ця позитивна динаміка залежатиме від урядових структур, з якими плідно співпрацює Рада представників кримськотатарського народу при Президенті України. Наочно пересвідчився в позитивних зрушеннях в Криму і голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини і національних меншин Геннадій Удовенко, який нещодавно разом з репатріантами радів новосіллю ветеранів війни та праці, а також газифікації одного з сільських регіонів, де компактно мешкають кримські татари. Він вважає, що з приходом на посаду голови Державного комітету України у справах національностей та міграції Геннадія Москаля, добре обізнаного з кримськотатарськими проблемами, збільшилась фінансова "ін'єкція" для викупу готового житла для родин колишніх депортованих (це значно дешевше, ніж будувати нові багатоповерхові будинки). Г. Удовенко висловив сподівання, що невдовзі Верховна Рада України прийме закон про відновлення прав депортованих громадян.
І все ж таки поки не будуть вирішені всі політичні та економічні проблеми репатріантів, які Україна вимушена волею обставин розв'язувати самотужки при повній байдужості Російської Федерації - спадкоємиці СРСР, доти жертви тоталітарного режиму боротимуться за свої права. Завдяки лідерам національного руху і всьому кримськотатарському народу, який має багатий досвід міжнаціонального співіснування, все це відбувається мирним шляхом в межах українського законодавства. Саме тому в резолюції мітингу підкреслюється, що кримськотатарський народ підтримує прагнення української нації створити незалежну демократичну державу, хоча в Україні ще не прийнятий базовий закон, спрямований на повне відновлення політичних, економічних і культурних прав репатріантів: "Відсутність такого закону не тільки залишає чимало наслідків злочинної депортації 18 травня 1944 року, але часто призводить до нових порушень прав кримських татар... Не може бути ніякого виправдання юридично закріпленому процесу обезземелювання кримських татар, протидіям відкриттю шкіл з кримськотатарською мовою навчання, відмові у закріпленні статусу кримськотатарської мови як однієї з офіційних на території Криму, відмові у поверненні історичної топоніміки, нерівності у взаєминах органів влади автономії з віруючими різних релігійних конфесій, дискримінації кримських татар при прийомі на державну службу, упередженому ставленню до них правоохоронних органів... Ми вимагаємо від влади автономії вичистити територію Криму від імен царських і комуністичних діячів, які причетні до злочинів проти кримськотатарського народу, і прийняти рішення про спорудження на центральній площі м. Сімферополя меморіалу жертвам депортації 1944 року". А поки що на цьому місці бовваніє пам'ятник "вічно живому" Іллічу...

Фото Юрія ЖАГЛІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2003 > Тема "З потоку життя"