Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2003 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 11.07.2003
ЯКА МОВА - ТАКИЙ ФЛОТ?
Лідія Степко, власкор "КС".

"Круглий стіл" за темою: "Українська мова - духовний скарб нашого народу, джерело розвитку нашої нації" провело управління з виховної роботи ВМС ЗС України разом з севастопольським відділенням товариства "Просвіта". На захід були запрошені й столичні гості: завідуюча організаційним відділом Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка Тетяна Федієнко та доктор педагогічних наук, професор військового Інституту інформатизації та комунікації Богдан Сусь.
Проблема вивчення та застосування української мови у ВМС ЗС України сьогодні вже з нагальної переросла в кричущу. Курсанти Севастопольського військово-морського інституту як і матроси строкової служби щоденно стикаються з проявами лицемірства своїх командирів, котрі за вказівкою організовують всілякі тематичні заходи щодо вивчення та застосування державної мови, а вийшовши з кабінету, нею нехтують. І якби ж тільки самі нехтували, а то й мимоволі підштовхують до цього своїх підлеглих. Бо коли старший за званням звертається до курсанта чи матроса російською, то хлопці з Тернопільщини, Полтавщини, котрі від народження спілкувалися виключно українською, не наважуються відповісти нею вищому за званням і з часом автоматично зросійщуються.
Така картина постала перед столичними гостями, поки вони очікували на прохідній СВМІ. Тетяна Федієнко розповіла, як не втримавшись, вони звернулися до курсантів, що чергували на пропускному пункті, із запитанням, чому не послуговуються українською і дізналися, що хлопці з українських сіл, а до російської призвичаїлись саме тут, в інституті.
Отже, ця проблема не нова, але зрушити її з місця за роки незалежності так і не вдалося. Навпаки, все пішло у зворотному напрямі, хоч ціла низка керівних документів свідчать про те, що з моменту створення ЗС питанням вивчення та впровадження державної мови у практику спілкування та службової діяльності приділялася чимала увага. Про це свідчать директиви МО України № Д-10 від 15.05 1992 р., № Д-8 від 31.03 1993 р., № Д-29 від 25.08 1993 р., розпорядження МО України від 12.03 1998 р. щодо участі особового складу ЗС України в акції "Передамо нащадкам наш скарб - рідну мову" (згідно з розпорядженням Президента України від 31.10 1997 р, за № 3/85/97-РП, постанови Кабінету міністрів України № 988 від 8.09 1997 р.). І це ще не повний перелік керівних документів. Якщо ж зупинятися детально на кожному з них, то відразу стає зрозуміло, що приклад в оволодінні та застосуванні мови мають подавати командири і вище армійське начальство. І там, де є такий приклад, мовної проблеми не існує.
Сказати, що робота щодо впровадження державної мови у ВМС не проводиться зовсім - було б невірно. У тижневику "Флот України" та телерадіокомпанії "Бриз" ВМС ЗСУ започатковані рубрики, в яких висвітлюється історія виникнення і розвитку мови. За участю активу севастопольського осередку "Просвіти" ім. Т. Шевченка та співробітників Будинку офіцерів проводиться цикл заходів для особового складу кораблів і частин з вивчення української історії, традицій та звичаїв народу. Але, попри вищенаведені заходи, спілкування державною мовою для всіх без винятку офіцерів, мічманів та старшин не стало звичайним і повсякденним. Мовою нехтують навіть ті з них, хто її добре знає. Наявність української художньої, суспільно-політичної та історичної літератури у військових бібліотеках складає 10 - 15% від загальної кількості. І розв'язання цієї проблеми вимагає чималих коштів. Зменшується кількість викладачів української, що працювали в перші роки незалежності на громадських засадах. Якщо в 1999 році таких було 21% від загальної кількості, то сьогодні - менше 8%. (Воно й зрозуміло. Адже подвижництво цих небайдужих людей зведене нанівець).
Відсутні посібники, мало кіно- та відеоматеріалів, не вистачає коштів на передплату україномовних газет та журналів, матеріалів для переоформлення кают-компаній та кімнат бойової слави. Не останнє місце у вирішенні цих проблем посідає сьогодні спонсорська допомога. І все ж першочергову роль тут мала б відігравати держава. Саме з боку держави можна було б законодавчо впровадити пільги на випуск українських видань, забезпечити військові заклади підручниками, довідковою та допоміжною літературою.
Що ж до вивчення української мови в СВМІ, то як майбутній командир може її опанувати, якщо вивчають її лише на першому курсі?
Під час "круглого столу" присутні на ньому офіцери з гіркотою відзначали, що ВМС до цих пір навіть не мають свого Статуту і змушені користуватися флотським Статутом СРСР. Тоді, коли Чорноморський флот РФ давно опрацював свій, російський. Чимало з них працювали над створенням Статуту українського військового флоту та все марно - затвердити його на рівні державного військового відомства так і не вдалося.
За 10 років ЧФ РФ встановив в українському Севастополі 30 пам'ятників, а ВМС - жодного. До того ж ВМС не мають свого ідеологічного осередку, тоді як Чорноморському флоту РФ після розподілу відійшли обидві грандіозні споруди: Будинок офіцерів і Матроський клуб. (На одному з поверхів Матроського клубу розмістився театр ім. Лавреньова ЧФ РФ, решту приміщення заповнити нічим і спритні вояки-чорноморці примудрилися здавати українським громадянам в оренду за чималі гроші те, що орендував ЧФ у нашої держави).
Учасник "круглого столу", головний редактор ТРК "Бриз" капітан 1-го рангу Мирослав Мамчак з гіркотою розповів, як, прибувши до Хорватії, натерпілися сорому через незнання мови: хорвати, почувши на українському кораблі виключно російську мову, запитували: "А від якої держави ви взагалі прийшли?" Якби таке сталося на ЧФ РФ, то вже завтра ті вояки проходили б подальшу службу десь на Півночі.
Згадували під час дискусії і про ветеранів флоту. Держава сьогодні здебільшого дбає про тих, хто боровся проти становлення ВМС України, нагороджуючи їх щороку орденами Богдана Хмельницького, у той час, коли офіцери, що брали участь у становленні ВМС, залишаються поза увагою. Навіть беручи нагороду, дехто з тих ветеранів затято вигукував: "Служил, служу і буду служить Советскому Союзу!" То хіба ж це не глум? За таких соціальних умов прищеплювати молоді почуття патріотизму буває не просто.
Про належне проведення атестації серед офіцерів ВМС нагадав, виступаючи, капітан 1-го рангу, голова севастопольського осередку "Просвіти" Микола Гук, наводячи як приклад те, що у жодній країні армія не говорить мовою країни-сусіда, а також те, як швидко, за півроку, опановує офіцер англійську, прагнучи виїхати у відрядження за кордон. Він ще пропонував проаналізувати, скільки офіцерів ВМС віддали своїх дітей в українські класи.
"Хотілося б, щоб ВМС ЗС України були тим цементуючим ланцюгом, навколо якого гуртувалися б інші військові частини, що дислокуються у Криму, - зазначила у своєму виступі Тетяна Федієнко, завідуюча організаційним відділом Всеукраїнського товариства "Просвіта". - На жаль, сьогодні державну мову ми почули лише у кабінетах управління виховної роботи. Є розпорядження, накази, Закон, але немає свідомого розуміння ситуації. Треба кожному усвідомити, що ми живемо на українській землі, і ми тут - господарі. Ми - древня нація, і не варто соромитися свого українства. Не послуговуючись рідною мовою, втрачаючи її, як же ми збідніємо!"
Відразу після "круглого столу" в СВМІ пройшло нагородження грамотами та грошовими преміями переможців конкурсу рефератів з історії України, її війська та становлення української державності, який запровадив і щороку проводить меценат українського походження із штату Флорида (США) Василь Мацьків. Наче на підтвердження сказаного під час "круглого столу" Миколою Гуком, що все українське - на кошт діаспори, а все російське - на державний кошт. Чи ж за таких обставин буде якась користь і від проведення подібних "круглих столів"? Скільки їх за 12 років вже проведено? А вирощуваний 300 років кролик в українських душах продовжує панувати над нашою свідомістю.
м. Севастополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2003 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1054

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков